21 листопада 2009

Мої 5 коп.

... Дивний Саакашвілі - образили то по-суті його, а він все верещить у Шустера, що образитись маємо ми. Насправді, все якось пішло зразу не так. Ну чого було Ющенкові запрошувати "друзяку", якщо сам у день приїзду поїхав на футбол? Чого їхав на футбол, якщо всі знають, що він нефартовий? Ну чого Путіну здумалось нервово жартувати? І чому завжди за чоловіків має розгрібати Юля?
Для чого взагалі всі ці концерти? Хоче Ющенко "войнушки" з Росією? Ну то не кричав би на всіх кутах, що армія недієздатна. Хоче зібрати в день саміту РНБО (невже так злякався приїзду Путіна???) задовольнився б Турчиновим. Ну ж зайнята Юля! - „зраджує”)))! Самій шкода, що впадаю у такий нахабний тон, але здається ми вже всі стаємо інфікованими зневагою. Скоріше б ця політична агонія закінчилася. Мені здається, головним є те, що Україна показує здатність до дипломатії по-дорослому. Не писульками перекидатися - вести діалоги, будувати плани, ставати партнером, а не вічним відкавкувачем. На жаль, весь той крик не дає обивателю на цьому зосередитись. Але крапля за краплею - і ми в себе повіримо!)

2 коментарі:

  1. Дуже кмітливі і правильні висновки - приємно читати. Грузії повезло з Саакашвілі, але нам всім, в усьому світі, не повезло з вибором Росії. Звідти і вся ця карусель, про яку Ви написали.

    ВідповістиВидалити
  2. Не думаю, що Грузії повезло з Саакашвілі. Та і грузини самі, здається, вже так не думають, інакше не виходило б півкраїни з протестами проти нього. А Росія... Більшість світу навчилася з нею говорити (див. Обама), і ми навчимося - без комплексів, страхів, образ і дипломатичного невігластва.

    ВідповістиВидалити