Притча

Ранок. Дзень-дзелень.

- Спиш?

- Та я вже відбиваюсь на блогах від юлефобів.

- Молодчина! Чула, що Юля завтра їде в Луцьк. Щось мені здається даремно вона туди-сюди мотається. Тільки підстав для обвинувачень з піару набереться, як бліх.

- Дєтка, не трусь. Хочеш, я розкажу тобі притчу з життя, і ти зрозумієш логіку таких поїздок.

- Ну давай.

- Коли прийшли до влади "яники", вони обкарнали інститут, де мій колишній працював. Холєра його знає, може й потрібна була та оренда, бо інститут би ноги витягнув. Але на паперах все чисто-файно було, у тому числі й обладнання двору з фонтанами за рахунок орендаторів, і т. д, і т. п. Але насправді місили ми болото по вибоїнах, носили взуття на ремонт і почували себе, як каже наш президент, в "жопі". Ось так собі пройшло чимало років, і все обіцянками годували. А тут раптом чутка пройшла, Ющенко до нас їде, як-не-як стратегічний заклад!.. І тут всі заворушились!...

Ніколи не забуду видовища: дощ шпарить, робітники каміння носять, навколо машини начальничків вишикувались, як охорона. Так я поверталась з роботи... А зранку 70 відсотків зеленої плитки вже було встелено. І ліхтарі засвітили. І закінчили всю цю спринтерську епопею за день. Ось тобі і приїзд шишки! Правда, як ти здогадуєшся, ніякий Ющенко до нас не приїхав, але двір тепер у Славка - цяця. Намотала на вус мораль?

- Так точно! А Юля - не президент, вона точно приїде!..