Кожного дня злива звинувачень з боку Ющенка в бік Тимошенко наростає. На диво зросла його працездатність. Він готовий безкінечно повторювати, як закляття: вона - катастрофа, вона - Сатана, робіть, що хочте, але тільки знищіть її. Це головне, задля чого Ющенко почав грати у гру під назвою "Вибори". Це абсолютно звіряча ненависть, від якої просто немає спасу. Навіть нема сенсу запитувати, чи розуміє він, що якби не Юля - Ющенко НІКОЛИ не виграв би вибори 2004 р. Скільки енергії внесла вона у передвиборчу кампанію майданівської доби! Це ж вона навчала нас робити помаранчеві стрічки і зав'язувати їх скрізь, утверджуючи новий час. Я памятаю це добре. У нашому місті (тотально синьому) і досі ще можна знайти дерева, на гілках яких чудом збереглись ці помаранчеві стрічки. І ось - час розплати настав?
Єдине, що тішить: ненависть Ющенка може сприяти росту рейтингу Юлі. Всі ті, хто дав оцінку так званій роботі Ющенка - а був він перед нами 5 років, як на долоні - знають, чого він вартий. І прислухаються до його остервенілих закликів за принципом "навпаки".
І поміж ті ющенківські верески, що нагадують згуки раненого звіра в інтернет-новинах, раптом знаходиш світло і тепло людини, здатної на любов. Прочитала інтерв'ю Ніни Матвієнко, яка давно стала символом України без ніяких виборів і голосуань. Як просто і ясно говорить вона про Юлю! І як ми відвикли від дружелюбності і мудрості у спілкуванні, якщо це стосується політиків. За ці 5 років ми багато чого розучились, і тепер треба вчитись елементарним речам заново. Для початку навчимось не називати сміх "хіхіканням"... А потім, дасть бог, навчимось усміхатись і самі.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар