Вузька ширка - широка ширінка

Поля, просто в точку! Фактично ми стаємо свідками, як Великий теоретик зради Ющенко стає практиком. Бог з ним, з цим документом, від якого тепер будуть всі сахатись. Щодня Ющенко їздить по Україні і сипле "аристократичні" перли, характеризуючи Юлю. Що він робить? Агітує за Януковича! (Не за себе ж, та до того ж він в будні - президент, а не кандидат :)). І багатьом саоїм прихильникам він вбив в голову, що Янукович - "наш президент)! Скільки вже вишитих сорочок Янукович привіз з Галичини?
Гендерна психологія, має рацію Поля. Жінку за зраду, навіть уявну, можна за коси тягати, а чоловік... Ну що зробиш - це створіння полігамне. Отож ура-патріоти співають "караоке": "Юля - ширка", а тим часом їх гуру спокійно черговий раз розстібає ширінку...
Врешті, не хочеться опускатись до залякувань, до клятв. Апокаліпсис політичного протистояння, як Карфаген, повинен бути зруйнований. Мені б не хотілось, щоб слово "зрада" залишалось в лексиконі наших політиків як жупел через рік, 5 чи 10. Ймовірно, тільки за Ющенком воно закріпиться в історії. Але краще - хай він вже залишається месією, своєрідним месією, каліфом на час.

вузька ширка?

І що? А де крики "Ширка! Ширка!". А де лавровінчання героя свободи слова, який оприлюднив договір "Янукович-Ющенко". Авжеж! То ж чиста фальшивка (певне, Юля вечорами бавиться). Хоча, звісно, неформальна домовленість - давно не новина. І це ще добре, якщо Ющенко, дійсно, собі виборює пост прем'єра (хоча навіщо він людині, яка публічно заявляє, ненавидить політику). Набагато абсурдніше, якщо він працює на ентузіазмі. Всупереч логіці, моралі, щодня псуючи повітря в інфо-просторі та нерви українців. Щастя, що скоро ця агонія закінчиться!!!

З перших уст 2

Сьогодні в Луцьку був Янукович. Синя хмара впала на центр міста. На трасі пробки. По периметру площі навколо пам'ятника Грушевського численні палатки і молоді люди з прапорами. Вони усміхаються. Кажуть, це психологічний захист. Два дні назад вони стояли з іншими прапорами, зустрічаючи Ющенка.
Людей-слухачів - мало. Ймовірно, їм також заплатили. Ведучий з надмірно артистичним акцентом представляє "лідера партії Ягуковича". Аплодисмнти і свист, але все це непереконливо.
А навколо - суєта суєт Люди біжать до транспорту, тягнуть сумки і дітей за руки, лише трохи дивуючись надміру синього та ряду усміхнених міліціонерів.
За рештою дійства спостерігала з вікна. Буквально через хвилин 15 молоді люди вже йшли до університету, недбадо скручуючи чужі прапори. У руках - сині пакети. Деякі перераховували гроші. Вони отримали прекрасний урок цинізму. А Янукович поїхав далі.
Так ми граємось у демократичні вибори. І так навчаємо молодь викидати з цінісних пріоритетів "громадянську позицію" на смітник. Доволі проблематичним постає питання: і що з нас таких буде?

З перших уст

Сьогодні телефонувала подруга з Луцька. Була вона на зустрічі з президентом. Як і очікувалось, запізнився він в університет на півтора години. Що не очікувалось - частина питань роздавалась заздалегідь з Секретаріата. Півтора години сиділи сивочолі професори і доценти, які залишили своїх студентів - навчальний процес просто зупинився. І для чого? Щоб президент їх (?) повчив, як не треба голосувати. Неважко здогадатись, за кого не можна ні за яких обставин. Хтось з аспірантів, як школяр, ставив хрестик, коли президент згадував "тимошенко" у зневажливому або ненависному тоні. Виявилось - за півгодинний виступ 47 "хрестиків"! Спеціально для цього і їздить він по Україні. А волиняків він учив особливо прискіпливо, позаяк на минулих виборах БЮТ був лідером їхніх симпатій.
От такий собі пастор - пастор зла. Диву даєшся. Йдеш по місту і звідусіль з бігбордів: "Ми зробили!" Хто се, хтосе "Ми"? З Тарасиком своїм удвох чи що? А от все, що "не зробили", то це така-сяка вона. Точно так колись говорила вихователька Саша у дитсадку про мого малого Костика. Мав він чисто президентський характер, поки не відстояв разів двадцять у кутку. А хто ж у куток поставить цього дядю?

Порву

У себе над офісним столиком повісила постер, де Юля з Тигрюлею і надписом "Порву за Україну!" Спостерігаю за обличчями. Дехто насторожений, дехто ображено закопилює губку, по-моєму, на перерві у моїй компанії людей трохи поменшало. Але багато хто, побачивши Юлю, усміхається. Навіть не її симпатики. А таки добре, що наша Юля має почуття гумору. Оті чоловіки - надувають щоки, показують свій дутий месіанізм, ура-патріотизм... А тут - просто і весело: "Порву за Україну". До речі, бачила, як ішли хлопчаки на тренування з постером Юлі і вигукували, хто гучніш, "Порву за Україну".
Правда, є у Юлі один конкурент-гуморист, який "Пісеньку про зайців" співає. Втім, він у всьому непевний, і з національністю, каже, йому не пощастило, по-моєму, зі статтю також...
Емблеми тваринок поступово все більше прилипають до іпостасей кандидатів: їх легко впізнати лише за нагадування - кролик, ведмідь, свиня, тигриця...