На перехресті вибору

Подарунків особливих день народження ЮВТ не приніс. Але все рівно у нашому товаристві ми випили гарного коньяку за її здоров'я. А здоров'я їй ой як потрібне. Попереду ще треба витримати скільки ударів, скільки наклепів і звинувачень.
А на відкриту підтримку українці щось не дуже розщедрюються. Я розумію. Виграє вибори Юля - і її прихильникам треба буде нести відповідальність за всі її кроки наступні 8 років. І закиди премудрих фізіономій: ми ж казали, а ви... А можна було би відсидітись, голосно сміятись над усіма промахами Януковича і показувати "чисті руки". Але... НЕ хочу повернення в допомаранчеву Україну. Бути на вершині владної піраміди - значить бути у фокусі мільйонів очей, і очікувати на овації нема чого. Он як рейтинг Обами падає. Прикро, що зараз чути звідусіль про опитування, гадання на кавовій гущі і просто анекдоти щодо "меншого чи більшого зла". Якщо так підходити, значить приректи себе на низьке самоусвідомлення, жалі, голосіння і... невдачі. Президент - є президент, він просто повинен виконувати свої функції, складні, до речі. Але якщо ми його вже спочатку маркуємо Злом... Насправді Президент ще і психолог.
За Ющенка ми мали би бути всі дуже серйозними, виправляти історію в поті лиця, як ленінці на суботнику. За Януковича - пануватиме банальність, відчуження, якась зеківська радість шлунконабивання. За Юлі - буде повільно прищеплюватись ген успішності, віри в свої сили, і ми нарешті почнемо рухатись не задом наперед.
І довго ти стоятимеш на перехресті і чухатимеш потилицю?