Голос з унітазу

Вилазьмо!
Гендерний опір продовжується.
За Юлю! За Україну!

Що думаєш?
Команда Януковича якщо чогось і навчилась, то ледь-ледь-ледь... Все те саме. Хоч при владі (2004), хоч в опозиції після кризи (2009) - результат однаковий. Армія манкуртів не змінилась.

Щодо Юлі, то версій, хто забезпечив ті ледь-ледь, - чимало.
- Ющенко;
- інтелігенти (гнилі);
- львів'яни, які відсиділись вдома в кращих традиціях української ментальності.

Але є ще одна причина - стать. Була би Юля чоловіком у штанах, то три проценти недовірливих, переляканих і заздрісних просто розтопився б.

Тому висновок один: ГЕНДЕРНИЙ ОПІР ПРОДОВЖУЄТЬСЯ!

Оксана Забужко-Противсіх

- Чула новину? Оксана Забужко вийшла заміж!
- Правда? За кого?
- За кандидата в президенти Василя Противсіх!
- Тю! Жовта преса?
- Правда! Почитай її інтерв'ю. Воркують, як голубки. Слово в слово, душа в душу: Ми - Противсіх.
- Це з тим мужиком з залізними зубами? Та вона ж феміністка!
- То лиш маска туги за хлопом. До того ж заздрість до будь-якої "баби", яка має вищі каблуки.
- Вона ж з тих, хто претендує на "совість нації"?
- Ця совість виглядає так: мої руки ні за кого не голосували. Гарна теза для агітації за Януковича.
- Це вже я десь читала... "Чисті руки" Степана з "Боярині" Лесі Українки. Правда?
- В точку. Ну, вона ж Стефанівна. Яблуко від яблуні далеко не падає.

Мадера за "Бандеру"

- Офіціант! Мадерки нам, будь ласка, масандрівської!
- Що це ви розгулялись? Є привід?
- Мадеру за Бандеру!
- Щось я таких тостів не чув у нас. То всерйоз?
- Бог з ним, з Бандерою! Земля йому пухом.
- Буль-буль-буль...
- А як тоді розуміти? Ви обидві такі усміхнені сьогодні.
- Не до сміху, Барт! Оце вже точно не до сміху!
- Ну тоді поминки у вас, чи що?
- Оце вже ближче.
- Барт, любий Барт, тобі нема рівних у боліунг-клубі. А газети ти хоч коли-небудь читаєш? Що таке інтернет - знаєш?
- Тьху! То ви про це все... "Український поет Чехов", "львів'яни - геноцид нації", "Однокамерник. ру"?
- Ти подивись, у курсі...
- А про групу "За Донбас" чув...
- Це ті, кого виносимо після трьох ночі, чи не вгадав?
- Ні, Барт, не вгадав, на цей раз... Це ті, що за Бандеру разом з Ющенком, за ОУН-УПА, великі патріоти, Україну вже так люблять, що в обіймах її...
- Ну?
- Що - ну! Це все одне й те саме. І ті, що за Бандеру, і ті що за "феню". Бо грають вони вже в одну гру.
- Правда?
- Вип'ємо.
- Чік-чік!
- Шкода вас, дєвочки...
- Кинь, Барт! Не треба. Все на краще. Карти викладено на стіл.
- Та й за кого там шкодувати?
- Себе жалко, Геня. Себе. Якщо ці Яники-бандерівці за ніс дурнів водять, то значить і мене серед них закрутить.
- Не без того, але ж не емігрувати, як той написав в "Українській правді"...
- Емігрувати? Чорта з два! Вигравати! Ти думаєш тільки ми з тобою такі? Тільки одне - ВИ-ГРА-ВА-ТИ!
- Барт, почекай! А ти стійкий олов'яний солдатик?
- Я? Ну, ще ніхто не жалівся...
- За Юлю?
- А що - є інший вибір?
- Молоток, Барт!
- Ще мадерки?
- І мадери, і еклери.
- Лиш би завтра - без бандери.