03 березня 2010

Це солодке слово "опозиція"!

Проголосували. Світ стає нецікавий. Всі прогнози і прорахунки підтверджуються, навіть кількість голосів. Влада без Юлі - влада безлика. Щонайменше.
Зате опозиція!..
Так що гендерний опір продовжується.
А сьогодні я просто хочу сказати "Дякую, Юля!"
Я далека від ідеалізації цієї пані, теж могла би перераховувати сумнівні рішення і нелогічні вчинки. Проте - з Юлею Україна була РІДНІШОЮ. Вона таки показала чоловікам, що таке невсипуща праця. Кажуть, про якісь там дивіденди... Але хіба є ціна за такий шалений ритм життя, який тримала вона щодня, за ту чорну енергію, яка щодня руйнувала її ауру? Ніякі дивіденди - слава, багатство, успіх -не варті життя. І Юля таки дійсно поклала життя на цю бісову державну машину, яка все ламається і ламається. Юля ніколи не жаліла себе - жоден чоловік не може у цьому прирівнятись до неї.
Дякую Юлі за те, що вона вивчила мою мову і не зрадила їй. Адже це був найбільш переконливий сигнал суспільству - починається інша Україна. Дякую навіть за ті помилки, які вона допускає, вони для мене милі і симпатичні. (А от Азарова слухати просто НЕ МОЖУ, від голосу його, його мови - НУДОТА, і не буду я його слухати, в цьому я певна).
Дякую Юлі за її усмішки, за дитячий сміх, бо це було так просто і зрозуміло - для мене...
Дякую за плаття, чудовий смак. Всі жінки-політики кинулись наслідувати Юлю, але найважливіше в цьому не гроші, а власне смак. Хай Європа вчиться, як повинен виглядати політик!
Дякую, Юля. І пробач за те тавро недовіри, яке поставив на Тебе нікчема Ющенко, а далі продовжують роздмухувати "великі національні мислителі".
Важко. Але цього не вдалось уникнути нікому, хто дійсно ХОЧЕ і МОЖЕ щось зробити для України.
Тому сьогодні не такий вже сумний день. Будьмо!

Немає коментарів:

Дописати коментар